- Створенням умов, які сприяють
охороні фізичного і психічного здоров’я дітей;
- Забезпеченням їх емоційного благополуччя та індивідуального підходу до кожної дитини;
- Самостійного та ефективного розвитку здібностей кожної дитини;
- Підтримці психологічного клімату у колективі;
- Здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей на всіх вікових етапах;
- Забезпечення відповідних психологічних умов для нормального самопочуття дитини у дошкільному закладі;
- Забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
- Формування соціальної компетентності дітей;
- Формування шкільної зрілості дітей;
- Формування у батьків відповідального ставлення до виконання батьківських обов’язків;
-
Профілактика будь-яких форм насилля над дитиною;
Проведення роботи з обдарованими дітьми, спрямувати її на розкриття здібностей; - Надання ефективної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу;
- Сприяння підвищенню психологічної компетентності вихователів, батьків засобами
просвітницької та консультативної роботи.
- Проведення роботи з обдарованими дітьми, спрямувати її на розкриття здібностей;
- Надання ефективної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу;
- Сприяння підвищенню психологічної компетентності вихователів, батьків засобами просвітницької та консультативної роботи.
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті?
Нам потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей, навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз у нашій країні війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога. Робити акцент: «Наша армія дуже сильна». Пояснити сигнали сирени: «Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці. Які слова нам обирати. «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою. У нас є план, я знаю що робити. Дивись: скільки людей разом і як наша армія нас захищає». Не соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими, навпаки – бадьорити: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой/Ти моя героїня».
Переміщуючись в укриття, взяти для дитини зі собою іграшку чи іншу улюблену річ, чи стискати руку маляти або зробити з хустки мотанки. Просити дитину, щоб обійняла вас міцно-міцно. Робити будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Можна бити стіну, впиратися у стіну. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати сидячи на сідницях, дату гру на телефоні. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це їхній спосіб впоратися з напруженістю. Варто дати їм конкретне доручення і дати можливість проявити емоції. Важливо разом співати і надати дитині можливість в малюванні, ліпленні, складанні лего – трансформувати свій страх і напруженість. Уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий чорний чай, взяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку вона пам’ятає. Звертатися на ім'я, говорити: «Мама й тато поруч». Потім дати тетріс на телефоні, або пограти в дартс, або гру, пов’язану з просторовим сприйняттям.
«Ми обов'язково впораємося. Ми дуже сильні».
